Але найбільше запам'ятався один момент: тренер Андрій Фоменко, психолог-тілесник, за його власним визначенням (це означає, що при роботі з клієнтом, в основному спирається на мову тіла), розповідав про різні неприємні життєві ситуації. Після цього послідовно питав у всіх де саме (у якій частині тіла) присутні відчувають дискомфорт. Відповіді були приблизно однаковими (сонячне сплетіння, литки, стегна, зона між лопатками, дехто хапав себе за лікті).
І тут я задумалась: на усих цих місцях, крім сонячного сплетіння, у мене татуювання... і стрес я сприймаю не як трагедію, а як кризу-поштовх. Це просто новий досвід, який акумулюється у сили для нових звершень!
Цікаво усе це.
А ще запам'ятався "новонароджений" жарт від психологів-інструкторів: "Психолог - це той самий піп, але без грошей".
Хоча, як на мене, це геть і не жарт.
Мій репортаж з тренінгу
Немає коментарів:
Дописати коментар